Правопис іншомовних слів

Правопис слів іншомовного походження дещо відрізняється від написання українських слів. Розгляньмо ці особливості детальніше:)

Пишемо и:

У загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило “дев’ятки”, яке можна запам’ятати за допомогою фрази “Де ти з’їси цю чашу жиру?”) перед приголосними кореня	дискета, таксист, цирк, методика, стимул, риф, чипси; Вірджинія, Алжир, Чилі, Чикаго, Великобританія, Мадрид, Рим, Цюрих (але Австрія, Ріо-де-Жанейро)
У власних географічних назвах, які закінчуються на –ика, -ида	Корсика, Мексика, Флорида, Колхида

!!! У деяких словах іншомовного походження, які давно запозичені українською мовою, пишемо и (після літер, які не входять до правила “дев’ятки”): лимон, мирт, кипарис, спирт, кинджал, графин. Також з и пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ.

Пишемо і:

на початку слова	ідея, інструкція, імпорт, інфляція, ідилія
Після літер, які не входять до правила “дев’ятки”	бізнес, пірат, вітраж, міф, фільтр, гіпотеза, гід, кіно
після приголосного перед голосним та й	піаніно, клієнт, радій, психологія
у кінці невідмінюваних слів після приголосних	візаві, журі, мерсі, парі, попурі, колібрі, таксі, поні, пенальті
У власних назвах між приголосними та в кінці слів	Кіпр, Гвінея, Лісабон, Кіплінг, Бірма, Ніцца, Міссісіпі, Джерсі, Сідней, Сінгапур, Сілезія

Пишемо ї:

Після голосного

мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, Енеїда, Каїр, Ізмаїл

Ставимо апостроф (перед я, ю, є, ї)

Після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш та г, к, х, р	об’єкт, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю
Після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний	ін’єкція, кон’юнктивіт, об’єктивний, суб’єкт, транс’європейський

НЕ ставимо апостроф:

Перед йо	курйоз, серйозний
Якщо я, ю, є передають м’якість попереднього приголосного	кювет, рюкзак, манікюр

Ставимо м’який знак (після д, т, з, с, л, н):

перед я, ю, є, ї, йо	бульйон, ательє, мільярд, конферансьє
Відповідно до вимови в кінці слів	магістраль, каніфоль

!!! М’який знак не пишемо перед я, ю, коли вони позначають м’якість попереднього приголосного: тюль, нюанс.

Подвоєння відбувається:

У власних назвах та їх похідних	Шиллер, Одіссей, Мекка, Марокко (марокканець), Голландія (голландський)
При збігу однакових приголосних префікса і кореня (для перевірки знаходимо слово без префікса)	імміграція (бо є міграція), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм)
В окремих словах, які треба запам’ятати	Алло, аннали, тонна, ванна, вілла, білль, бонна, нетто, брутто, мадонна, манна, булла, мірра, пенні, мотто, мулла, дурра

!!! Наявність подвоєння часто залежить від значення:

Ватт (прізвище) – ват (одиниця виміру)

Максвелл (прізвище) – максвел (одиниця виміру)

Жаккард (прізвище) – жакард (тканина)

Торрічеллі (прізвище) – торрічеллієва порожнеча (термін)

біль (страждання) – білль (законопроект)

була (ж. р. від дієслова бути) – булла (папська грамота, послання, скріплене печаткою)

мана (привід, ілюзія) – манна (їстівні лишайники)

ТЕСТ