Прикметник – самостійна змінна частина мови, яка виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?
Прикметники поділяються на три розряди за значенням:
| Якісні
– вказують на ознаку безвідносно до часу, місця, інших предметів чи явищ; більшість якісних прикметників утворюють ступені порівняння |
Відносні
– указують на ознаку за відношенням до іншого предмета, явища, обставини |
Присвійні
– вказують на ознаки відносно належності предмета кому-небудь, відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? |
| Здорова дитина, мале цуценя | Вранішнє сонце, шоколадна цукерка, оптимістичний настрій, скляні фігури | Батьків піджак, сестрина книга, лисячий хвіст |
ВАЖЛИВО! Усі прикметники з суфіксом –ськ- належать до відносних. Порівняйте:
- Сусідове авто – сусідські відносини
- Батьків піджак – батьківська опіка
Інколи прикметники можуть переходити з одного розряду до іншого:
- З відносних – в якісні: найчастіше це стосується прикметників з переносним значенням (залізні ворота – залізний характер)
- З якісних – у відносні: коли прикметник втрачає можливість утворювати ступені порівняння і починає виражати постійну ознаку (легке пір’я – легка атлетика)
- З присвійних – у якісні: знову ж таки, у тих випадках, коли прикметник вживається у переносному значенні (вовчий хвіст – вовчий голод)
Якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння. Про це йдеться в окремій статті.