Дієприслівник і дієприслівниковий зворот

Дієприслівник  — особлива незмінювана форма дієслова, що виражає додаткову дію та відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

Творення дієприслівників

Під час творення дієприслівників обов’язково слід брати до уваги вид дієлова, від якого утворюється дієприслівник. Від дієслів доконаного виду творяться дієприслівники доконаного виду, від дієслів недоконаного – відповідно, дієприслівники недоконаного виду.

Варто розібратися, які суфікси використовуються для творення дієпрсилівників:

Дієприслівниковий зворот

Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник із залежними від нього словами.У більшості випадків дієприслівниковий зворот і одиничний дієприслівник виділяються комами з обох боків. Проте є два випадки, коли не потрібно виділяти їх комами:

• якщо це дієприслівниковий зворот, який став фразеологізмом (говорити не переводячи духу)
• якщо це одиничний дієприслівник, який стоїть після присудка й означає спосіб дії (відповідає на питання як?)

Слід уникати прикрих граматичних помилок! Запам’ятайте два такі правила:

1. Дія, названа присудком, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія, названа дієприслівником.
2. Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.

Тому неправильними є речення на кшталт: “Проходячи повз вікно, почулася пісня” або “Опинившись у лісі, нам стало страшно“. Варто сказати: “Коли ми проходили повз вікно, почулася пісня” і “Опинившись у лісі, ми відчули страх / Коли ми опинилися в лісі, нам стало страшно“.

Для закріплення матеріалу варто виконати тест:)