Епітет – один із художніх засобів, які найпростіше за все визначити у художніх текстах. Тим не менш, одинадцятикласники, готуючись до ЗНО, доволі часто не помічають епітети в текстах під час виконання завдань.
Що таке епітет? Це образне означення. Це означає, що таке слово додає образну, емоційну характеристику особи, явища, предмета. Пам’ятайте, що означення завжди відповідає на питання “який?”, а отже, епітет у нас завжди виражається прикметником.
В усній народній творчості повсякчас трапляються так звані постійні епітети, названі так через їх поширеність в текстах. Це вислови на кшталт чорні брови, карі очі, ясні зорі, тихі води.
Знайдемо епітети у вірші П. Тичини “Арфами, арфами”:
Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї,
самодзвонними:
йде весна
запашна,
квітами-перлами
закосичена.
Думами, думами —
наче море кораблями, переповнилась блакить
ніжнотонними:
буде бій
вогневий!
Сміх буде, плач буде
перламутровий…
Стану я, гляну я —
скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон як золотий
з переливами:
йде весна
запашна,
квітами-перлами
закосичена.
Любая, милая,—
чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай.
Там за нивами:
ой одкрий
колос вій!
Сміх буде, плач буде
перламутровий…
