Фонетика – це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. Окрім фонетики, виокремлюють орфоепію, яка вивчає норми вимови української мови, або орфоепічні правила.
Усі звуки української мови поділяються на голосні і приголосні. Кожна з цих груп має свої характеристики.
Голосні звуки характеризуються за наголошеністю / ненаголошеністю. Залежно від того, чи є звук наголошеним або ні, може змінюватися його вимова.
Приголосні звуки характеризуються за такими аспектами:
- за дзвінкістю / глухістю
- дзвінкі [б], [ж], [дз], [г]
- глухі [п], [ш], [ц], [х]
2. за місцем творення
- губні [б], [п], [в], [м], [ф].
- передньоязикові [д] [д’] [т] [т’] [з] [з’] [с] [с’] [дз] [дз’] [ц] [ц’] [ж] [ш] [дж] [ч] [р] [р’] [л] [л’] [н] [н’]
- середньоязикові [й]
- задньоязикові [ґ] [х]
- глотковий, або фарингальний [г]
3. за способом творення
- зімкнені [б], [п], [д], [д’], [т], [т’], [Ґ], [к], [м], [н], [н’]
- щілинні [в], [ф], [з], [з], [ж], [ш], [й], [г], [х], [л], [л].
- дрижачі [р], [р’]
4. за м’якістю / твердістю
- тверді
- м’які [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [дз’], [л’], [н’],
- пом’якшені [б’], [п’], [в’], [м’], [ф], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [Ґ’], [к’], [х’], [г’]