Епічні жанри
| Оповідання – невеликий прозовий твір, у якому зображується коротка в часі подія чи кілька подій з життя головного героя; ці події показані лише в кількох епізодах. | У програмі ЗНО немає творів цього жанру. |
| Новела – невеликий епічний твір (різновид оповідання), характерними ознаками якого є незвичайна життєва подія, напружений розвиток дії й несподівана розв’язка; героїв небагато, увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб; як правило, відсутні описи. | “Intermezzo” М. Коцюбинського
“Я (Романтика)” М. Хвильового “Valse melancolique” О. Кобилянської “Модри Камень” О. Гончара |
| Повість – епічний твір середнього розміру, в якому змальовано життя одного чи кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями часу. | “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького
“Тіні забутих предків” М. Коцюбинського “Захар Беркут” І. Франка |
| Роман – вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття доль людей чи однієї людини протягом тривалого часу. Роман відзначається багато лінійністю сюжету, докладними описами. | “Чорна рада” П. Куліша
“Хіба ревуть воли, як ясла повні” П. Мирного “Тигролови” І. Багряного “Місто” В. Підмогильного |
| Літопис – літературний жанр, в якому описуються історичні події в часовій послідовності. | “Повість минулих літ” |
Кіноповість –
|
“Зачарована Десна” О. Довженка |
| Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки – в поєднанні побутових замальовок з частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності. | “Сом” Остапа Вишні |
Ліричні жанри
| Ліричний вірш – художній твір, написаний ритмічними рядками. |
|
| Вірш-послання – вірш, написаний у формі листа чи звертання до особи чи багатьох осіб. | “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Т. Шевченка |
| Пісня | “Віють вітри…”
“За світ встали козаченьки” |
Драматичні жанри
| Власне драма – драматичний твір (п’єса), у якому показано важкий у розв’язанні життєвий конфлікт між певними групами людей чи окремими особами з суспільством; розв’язка такого конфлікту часто не має трагічного забарвлення. | “Наталка Полтавка” І. Котляревського
“Лісова пісня” Лесі Українки (визначення авторки – драма-феєрія) |
| Комедія – драматичний твір (п’єса), у якому характери, конфлікти, звички дійових осіб постають у смішних формах. | “Мина Мазайло” М. Куліша
“Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого |
| Трагедія – драматичний твір (п’єса), в основі якого лежить гострий непримиренний життєвий конфлікт, який здебільшого закінчується смертю героя. | У програмі ЗНО немає творів цього жанру. |
| Трагікомедія – драматичний твір (п’єса), у якому об’єднані риси трагедії й елементи комедії; твір, збудований на основі трагедійного конфлікту, розв’язка якого закінчується комічно і не вимагає обов’язкової загибелі героя. | У програмі ЗНО немає творів цього жанру. |
Ліро-епічні жанри
| Балада – ліро-епічний твір героїчного або фантастичного змісту. Часто в баладі реальне поєднується з фантастичним. |
|
| Байка – ліро-епічний твір з повчально-гумористичним алегоричним змістом. Дійові особи – тварини, рослини, предмети, явища, які набувають людських ознак: розмовляють, переживають, думають. Байки здебільшого закінчуються мораллю, повчанням. | “Бджола та Шершень” Г. Сковороди |
| Поема – великий віршований твір, у якому змальовуються характери людей або визначні події їхнього життя; зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами. |
|
| Дума – ліро-епічний твір героїчного або історичного змісту, який виконується речитативом (читанням співучим голосом під музичний супровід кобзи чи бандури) |
|
| Історична пісня – народна пісня, у якій зображується реальна історична подія або особа. |
|
| Історичний роман у віршах | “Маруся Чурай” Л. Костенко |
Вправа
*Визначення термінів:
А. Нелюба. Словник школяра : літературознавство. – 1999.
