Займенник: характеристика, правопис і вправа

Займенник – самостійна змінна частина мови, яка відповідає на питання Хто? Що? Який? Чий? Котрий? Скільки? Таким чином, займенник співвідноситься з іменником, прикметником і числівником. Займенник указує на особу, предмет, ознаку або кількість, але не називає їх. Наприклад – я, ти, себе, якийсь, чий-небудь, ніскільки.

За значенням займенники розподіляються на 9 груп.

Група

Значення

Приклади

Особові Указують на осіб, інших істот, предмети, явища я, ми, ти, ви; він, вона, воно, вони.
Зворотний Указує на того, хто виконує дію себе (не має форми називного відмінка)
Відносні Виконують функцію сполучних слів у складних реченнях хто, що, який, чий, котрий, скільки
Питальні Слугують для оформлювання запитання про особу, предмет, ознаку, кількість хто? що? який? чий? котрий? скільки?
Заперечні Указують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки
Присвійні Указують належність предмета особі мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, її, його
Вказівні Вказують на предмет, ознаку, кількість той, цей, такий, стільки
Означальні Вказують на узагальнену ознаку предмета, явища весь, всякий, сам, самий, кожний, інший, жодний
Неозначені Вказують на невизначеність особи, предмета, ознаки, кількості дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь- що, будь-який, абихто, абищо, абиякий, хтозна-що, казна-що, казна-хто, невідь- хто, невідь-що, невідь-який

 

У реченні займенник виконує ту ж саму роль, що і співвідносна з ним частина мови.

Особливості правопису займенників:

Разом

Через дефіс

Окремо

3 частками ні-, аби-, де-, -сь: ніщо, абиякий, дехто. 3 частками будь-, (-будь), -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, невідь-:

будь-хто, чий-небудь, казна-що.

Якщо прийменник стоїть між часткою і займенником (у непрямих відмінках):

Ні до кого, ні з чим.

Тест

Розряди займенників за значенням

Вам потрібно буде обрати одну правильну відповідь.

 

Вправа



Залишити коментар