Прикметник – самостійна змінна частина мови, яка виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?

Прикметники поділяються на три розряди за значенням:

 

Якісні

– вказують на ознаку безвідносно до часу, місця, інших предметів чи явищ; більшість якісних прикметників утворюють ступені порівняння

Відносні

– указують на ознаку за відношенням до іншого предмета, явища, обставини

Присвійні

– вказують на ознаки відносно належності предмета кому-небудь, відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?

Здорова дитина, мале цуценя Вранішнє сонце, шоколадна цукерка, оптимістичний настрій, скляні фігури Батьків піджак, сестрина книга, лисячий хвіст

 

ВАЖЛИВО! Усі прикметники з суфіксом –ськ- належать до відносних. Порівняйте:

  • Сусідове авто – сусідські відносини
  • Батьків піджак – батьківська опіка

Інколи прикметники можуть переходити з одного розряду до іншого:

  • З відносних – в якісні: найчастіше це стосується прикметників з переносним значенням (залізні ворота – залізний характер)
  • З якісних – у відносні: коли прикметник втрачає можливість утворювати ступені порівняння і починає виражати постійну ознаку (легке пір’я – легка атлетика)
  • З присвійних – у якісні: знову ж таки, у тих випадках, коли прикметник вживається у переносному значенні (вовчий хвіст – вовчий голод)

Якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння. Про це йдеться в окремій статті.

Прикметник як частина мови

Залишити відповідь