Перегляд категорії
У вірші “Всякому місту – звичай і права…” ліричний герой розмірковує над тим, що нікому не вдасться уникнути смерті. “Байдуже смерті, мужик то чи цар…”. Не боятися смерті може лише людина з чистою совістю. У поетичному творі Г. Сковорода використовує кілька яскравих художніх засобів: анафору, рефрен, епітети, антитезу, порівняння. Рефрен – повторення групи слів, одного чи кількох віршованих рядків наприкінці строфи чи строф. У творі …
Три дівчини. Усі з різними талантами і прагненнями, але є одне спільне бажання – реалізувати свої мрії. Як складаються їхні долі? Про це ми дізнаємося з новели Ольги Кобилянської.
Балада – це ліро-епічний віршований твір з драматичним сюжетом.
Пісня “Засвіт встали козаченьки”, за легендою, належить перу Марусі Чурай. У щемливих рядках пісня розповідається про проводи козака на війну та його прощання з матір’ю. Хлопець просить матір подбати про його кохану – Марусю, але мати сумнівається в тому, що чужа дитина буде її “шанувати”.
Пісня “Чи не той то хміль” належить до історичних, адже в ній оспівується діяльність Богдана Хмельницького – реальної історичної постаті – та згадується історична подія – битва під Жовтими водами.
Роман “Майстер корабля” Юрія Яновського можна вважати першим мариністичним романом в українській літературі. Текст роману надзвичайно поетичний, у ньому відлунює романтика моря, морських подорожей. Герої твору розповідають історії про власні пригоди в морі.
У своїй новелі-студії Василь Стефаник блискуче дослідив стан душі головного героя – селянина Івана Дідуха, який змушений емігрувати за кордон і покинути все, до чого прикипів серцем у рідному селі.
Історичну повість “Захар Беркут” Іван Франко написав протягом шести тижнів на конкурс редакції газети “Зоря” 1883 року. У цьому творі письменник піднімає питання згуртованості спільноти перед зовнішньою небезпекою та проблеми зрадництва й легкодухості, які є актуальними й сьогодні.
Подаємо список літератури, погрупованої за стилями, а також визначення літературних напрямів.
У пригодницькому романі “Тигролови” Іван Багряний (справжнє ім’я – Іван Лозов’ягін) змалював і деякі моменти зі свого життя. Так, 16 квітня 1932 року письменника було арештовано за націоналістичну діяльність, а в 1944 році він змушений був емігрувати до Німеччини, залишивши в СРСР дружину й дітей.
