У вірші “Всякому місту – звичай і права…” ліричний герой розмірковує над тим, що нікому не вдасться уникнути смерті. “Байдуже смерті, мужик то чи цар…”. Не боятися смерті може лише людина з чистою совістю.
У поетичному творі Г. Сковорода використовує кілька яскравих художніх засобів: анафору, рефрен, епітети, антитезу, порівняння.
Рефрен – повторення групи слів, одного чи кількох віршованих рядків наприкінці строфи чи строф. У творі Г. Сковороди це повторення рядків ” Я ж у полоні нав’язливих дум, / Лише одне непокоїть мій ум” наприкінці перших трьох строф.
Анафора – повторення однакових слів на початку віршованих рядків або строф. У вірші Г. Сковороди це повторення “Всякому…, всяка…, всякому…, всякеє…” на початку перших чотирьох рядків.
Антитеза – протиставлення. Зверніть увагу, автор протиставляє “мужика” і “царя”, але водночас зауважує, що перед смертю всі рівні.
Порівняння у творі: “дім, як вулик“, “смерть – як коса замашна“, “совість, як чистий кришталь“.
Вірш написано в стилі бароко, який характеризується пишністю, метафоричністю, урочистістю викладу.
Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур *,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,-
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь…
*Венерин Амур – кохання.
