Риторичне питання – художній засіб, який виявляється у формі питання, яке не потребує відповіді. Причин може бути дві: по-перше, риторичне питання не потребує відповіді, тому що відповідь уже в ньому є; по-друге, відповіді на це питання в принципі не може бути. Риторичні запитання додають художньому твору урочистості та піднесеності.

Приклади риторичних питань в українській поезії:

Кати знущаються над нами,
А правда наша п’яна спить.
Коли вона прокинеться?
Коли одпочити
Ляжеш, Боже, утомлений?

(Т. Шевченко “Кавказ”)

Риторичне звертання – це звертання, яке не має на меті буквальний контакт з особою чи явищем, до якого звертаються. Мета риторичного звертання – привернути увагу читача до тієї особи чи явища, до яких звертається автор.

Батьку ти мій, друже!
Блуджу в снігах та сам собі:
«Ой не шуми, луже!»
Не втну більше. А ти, батьку,
Як сам здоров знаєш;
Тебе люде поважають,
Добрий голос маєш;
Співай же їм, мій голубе,
Про Січ, про могили,
Коли яку насипали,
Кого положили.
Про старину, про те диво,
Що було, минуло —
Утни, батьку, щоб нехотя
На ввесь світ почули…

(Т. Шевченко “До Основ’яненка”)

Словничок: Риторичні питання і звертання + приклади

Залишити відповідь