Яскравий зразок революційно-патріотичної лірики, вірш “Гімн” входить до збірки І. Франка “З вершин і низин”. Літературний рід твору – громадянська лірика.

Ідея вірша – боротьба за своє майбутнє й непохитна віра в перемогу.

Віршовий розмір: чотиристопний хорей.

Римування: суміжне.

Наскрізним образом вірша є “вічний революціонер”, який утілює могутність народу й закликає “не ридать, а добувать, / Хоч синам, як не собi, / Кращу долю в боротьбi”.


Вiчний революцйонер —
Дух, що тiло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,
Вiн живе, вiн ще не вмер.
Нi попiвськiї тортури,                       анафора; символи
Нi тюремнi царськi мури,
Анi вiйська муштрованi,
Ні гармати лаштованi,
Нi шпiонське ремесло
В грiб його ще не звело.

Вiн не вмер, вiн ще живе!
Хоч вiд тисяч лiт родився,
Та аж вчора розповився
I о власнiй силi йде.                                  анафора
I простується, мiцнiє,
I спiшить туди, де днiє;
Словом сильним, мов трубою       епітет + порівняння
Мiлiони зве з собою,-                             анафора
Мiлiони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрiзь:
По курних хатах мужицьких,                   анафора
По верстатах ремiсницьких,
По мiсцях недолi й слiз.
I де тiльки вiн роздасться,
Щезнуть сльози, сум, нещастя.
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувать,
Хоч синам, як не собi,
Кращу долю в боротьбi.

Вiчний революцйонер —                   метафора
Дух, наука, думка, воля —
Не уступить пiтьмi поля.
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,                        метафора
Покотилася лавина,                                  метафора
I де в свiтi тая сила,
Щоб в бiгу її спинила,                               анафора
Щоб згасила, мов огень,                       порівняння
Розвидняющийся день?                    метафора + риторичне питання

Вірш “Гімн” І. Франка: текст, аналіз, художні засоби

Залишити відповідь