Вірш “Пам’яті тридцяти” Павла Тичини

В основу вірша Павла Тичини лягли події січня 1918 року. Тоді більшовики на чолі з генералом Михайлом Муравйовим наступали на Київ. Їм протистояли кілька сотень київських гімназистів. Сили були надто нерівні. Загін із 300 гімназистів потрапив в оточення біля станції Крути. Більшість зі студентів загинули, а ті, хто потрапив у полон, були страчені більшовиками.

Цей день увійшов в історію. Детальнішу інформацію можна дізнатися, переглянувши короткий відеоролик:


Аналіз вірша:

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш-епітафія, вірш-реквієм.

Провідний мотив: утвердження патріотизму та гуманізму.


ПАМ’ЯТИ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих                        – епітети, інверсія
На Аскольдовій могилі
Український цвіт!                       – метафора
По кривавій по дорозі                   – епітет
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —                          – синекдоха, риторичне питання
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —                          – риторичне звертання
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

 

Залишити відповідь