Уподібнення голосних звуків

Пригадуєте, у школі ви вивчали правила перевірки ненаголошених голосних? Якраз отой випадок, коли треба було слова на кшталт греби / гриби перевіряти за допомогою спільнокореневих, щоб визначити, яку ж букву писати? А все тому, що в українській мові ненаголошені звуки е та и уподібнюються один до одного.

У транкрипції треба обов’язково оставити наголос та вказати на уподібнення:

• [ши^ерочі′н’]
• [ве^исе′лий]
• [че′рве^ин’]
• [ди^ере′ктор]

Звісно, не всі ненаголошені е / и можна перевірити за допомогою спільнокореневого слова. Існують додаткові правила, а також слова, які просто необхідно запам’ятати: левада, криниця, письменник, кишеня, цибуля тощо.

Ще один випадок уподібнення голосних в українській мові – це уподібнення ненаголошеного о до у перед наголошеними у та і. Таких слів не так багато. Це, наприклад, такі слова:

• [ко^ужу′х]
• [то^уб’і′]
• [со^уб’і′]
• [чо^уму′]
• [ко^уму′]

Ми розглянули два випадки уподібнення голосних звуків. На черзі час дізнатися про чотири типи уподібнення приголосних.