Пригадуєте, у школі ви вивчали правила перевірки ненаголошених голосних? Якраз отой випадок, коли треба було слова на кшталт греби / гриби перевіряти за допомогою спільнокореневих, щоб визначити, яку ж букву писати? А все тому, що в українській мові ненаголошені звуки е та и уподібнюються один до одного.
У транкрипції треба обов’язково оставити наголос та вказати на уподібнення:
- [шиерочі′н’]
- [веисе′лий]
- [че′рвеин’]
- [диере′ктор]
Звісно, не всі ненаголошені е / и можна перевірити за допомогою спільнокореневого слова. Існують додаткові правила, а також слова, які просто необхідно запам’ятати: левада, криниця, письменник, кишеня, цибуля тощо.
Ще один випадок уподібнення голосних в українській мові – це уподібнення ненаголошеного о до у перед наголошеними у та і. Таких слів не так багато. Це, наприклад, такі слова:
- [коужу′х]
- [тоуб’і′]
- [соуб’і′]
- [чоуму′]
- [коуму′]
Ми розглянули два випадки уподібнення голосних звуків. На черзі час дізнатися про чотири типи уподібнення приголосних.
