Подвоєння приголосних

Варто відрізняти збіг однакових приголосних від подовження м’яких приголосних.

ЗБІГ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ виникає:

1. На межі префікса й кореня:

  • українського походження: відділ, во­з­­­з’єд­­нан­ня, заввишки, відданий,, оббити;
  • іншомовного походження (якщо існують слова без префіксів): ір­ра­ці­о­на­ль­ний (є раціональний), контрреволюція (є ре­во­лю­ція), імміграція (є міграція; але еміграція)

2. Кінця першої й початку другої частини скла­д­но­ско­ро­че­них слів: військкомат, юннат, міськ­ком
3. Кореня або основи на –н– і суфіксів -н(ий), –н(ій), –ник, –ниц(я): вино – винний, щодня – щоденник, закон – законний; пись­мен­ниця, ві­кон­ни­ця, відмінниця.
4. Основи дієслова минулого часу на с і постфікса –ся: пасся, розрісся, тря­с­ся.

Подвоєння також відбувається:

5. У прикметникових наголошених суфіксах -енн(ий), -анн(ий), а також в іменниках із суфіксом -сть і прислівниках, які утворилися від таких прикметників: здійсненний, здій­с­нен­ність, не­при­­ми­рен­ність, непримиренний, ста­ран­ний, старанність, старанно.

6. У прикметниках на –нн(ий) старослов’янського походження: огненний, священний, окаянний (але священик)

7. У словах бовван, ввесь, ввічливий, ссати і по­хі­д­них: бовваніти, ввічливість, ссавець.

 

НЕ подвоюється н у дієприкметниках (прочитаний, написаний) і в прикметниках, які утворені від дієприкметників (печений), а також у прикметнику довгожданий.

НЕ подвоюється н у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –ан- (-ян-), -ин, -ін-: солов’їний, глиняний.

 

Прикметники відрізняємо від дієприкметників за наголосом:

Прикметник

Дієприкметник

нездола’нний (неможливо здолати)

нездо’ланий (ще не здоланий)

неоціне’нний (неможливо оцінити)

неоці’нений (досі не оцінений)

нездійснеʹнний (неможливо здійснити)

нездіʹснений (дотепер не здійснений)

 

ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ

Подовженими приголосними  бувають м’які д, т, з, с, ц, л, н і на­пів­по­м’я­к­ше­ні ж, ч, ш у таких випадках:

1. Перед я, ю, і в усіх відмінках середнього роду ІІ відміни: знаряддя – знаряддям (але знарядь), багаття – у ба­гатті (але ба­гать), галуззя, мотуззя, волосся, колосся, збі­ж­жя, обличчя, сторіччя;

! відкриттявідкриттів і відкрить.

2. Перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого і жіночого роду І відміни: суддя — судді — суд­дю — су­д­дів, стаття — стат­ті— статтею (але статей)

3. Перед ю в орудному відмінку іменників жі­но­чо­го роду однини ІІІ відміни, якщо в на­зи­в­но­му відмінку їх основа закінчується на м’я­кий або шиплячий приголосний: молодь – мо­лод­дю, мить – миттю, мазь – маззю, роз­кіш – роз­кі­шшю.

!!! вість – вістю, любов – любов’ю, якість – якістю

4. Перед я в прислівниках: зрання, навмання, спросоння, попідтинню.

5. Перед ю, є у формах теперішнього часу діє­сло­ва лити (литися): ллю, ллєш, ллє, ллють, а також у похідних наллю, виллю та ін.

 

Міні-тест на закріплення:)

 

 

Подвоєння приголосних

Кожне з питань передбачає одну правильну відповідь.

Вправа

 

Залишити відповідь