Усі жанрові визначення, які потрібно знати на ЗНО

Епічні жанри

Оповідання – невеликий прозовий твір, у якому зображується коротка в часі подія чи кілька подій з життя головного героя; ці події показані лише в кількох епізодах.	У програмі ЗНО немає творів цього жанру.
Новела – невеликий епічний твір (різновид оповідання), характерними ознаками якого є незвичайна життєва подія, напружений розвиток дії й несподівана розв’язка; героїв небагато, увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб; як правило, відсутні описи.	“Intermezzo” М. Коцюбинського “Я (Романтика)” М. Хвильового “Valse melancolique” О. Кобилянської “Модри Камень” О. Гончара
Повість – епічний твір середнього розміру, в якому змальовано життя одного чи кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями часу.	“Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського “Захар Беркут” І. Франка
Роман – вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття доль людей чи однієї людини протягом тривалого часу. Роман відзначається багато лінійністю сюжету, докладними описами.	“Чорна рада” П. Куліша “Хіба ревуть воли, як ясла повні” П. Мирного “Тигролови” І. Багряного “Місто” В. Підмогильного
Літопис – літературний жанр, в якому описуються історичні події в часовій послідовності.	“Повість минулих літ”
Кіноповість – твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, уводяться ліричні відступи тощо). повість, що створена із свідомою орієнтацією на певні кінематографічні прийоми оповіді (подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу та авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо).	“Зачарована Десна” О. Довженка
Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки – в поєднанні побутових замальовок з частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності.	“Сом” Остапа Вишні

Ліричні жанри

Ліричний вірш – художній твір, написаний ритмічними рядками.

“De Libertate”, “Всякому місту – звичай і права” Г. Сковороди
“Заповіт” Т. Шевченка
“Чого являєшся мені у сні” І. Франка
“Contra spem spero!” Лесі Українки
“Блакитна панна” Миколи Вороного
“Чари ночі”, “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександра Олеся
“О панно Інно”, “Пам’яті тридцяти”, “Ви знаєте, як липа шелестить…” Павла Тичини
“Любіть Україну” Володимира Сосюри
“Різдво” Б.-І. Антонича
“Пісня про рушник” А. Малишка
“Ти знаєш, що ти – людина…” , “Задивляюсь у твої зіниці” В. Симоненка
“Страшні слова, коли вони мовчать” Л. Костенко

Вірш-послання – вірш, написаний у формі листа чи звертання до особи чи багатьох осіб.

“І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Т. Шевченка

Пісня

“Віють вітри…”

“За світ встали козаченьки”

Драматичні жанри

Власне драма – драматичний твір (п’єса), у якому показано важкий у розв’язанні життєвий конфлікт між певними групами людей чи окремими особами з суспільством; розв’язка такого конфлікту часто не має трагічного забарвлення.	“Наталка Полтавка” І. Котляревського “Лісова пісня” Лесі Українки (визначення авторки – драма-феєрія)
Комедія – драматичний твір (п’єса), у якому характери, конфлікти, звички дійових осіб постають у смішних формах.	“Мина Мазайло” М. Куліша “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого
Трагедія – драматичний твір (п’єса), в основі якого лежить гострий непримиренний життєвий конфлікт, який здебільшого закінчується смертю героя.	У програмі ЗНО немає творів цього жанру.
Трагікомедія – драматичний твір (п’єса), у якому об’єднані риси трагедії й елементи комедії; твір, збудований на основі трагедійного конфлікту, розв’язка якого закінчується комічно і не вимагає обов’язкової загибелі героя.	У програмі ЗНО немає творів цього жанру.

Ліро-епічні жанри

Балада – ліро-епічний твір героїчного або фантастичного змісту. Часто в баладі реальне поєднується з фантастичним.	“Ой летіла стріла” “Балада про соняшник” І. Драча (модерна балада)
Байка – ліро-епічний твір з повчально-гумористичним алегоричним змістом. Дійові особи – тварини, рослини, предмети, явища, які набувають людських ознак: розмовляють, переживають, думають. Байки здебільшого закінчуються мораллю, повчанням.	“Бджола та Шершень” Г. Сковороди
Поема – великий віршований твір, у якому змальовуються характери людей або визначні події їхнього життя; зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами.	“Слово про похід Ігорів” “Катерина”, “Гайдамаки”, “Кавказ”, “Сон” (“У всякого своя доля”) Т. Шевченка “Енеїда” І. Котляревського “Мойсей” І. Франка
Дума – ліро-епічний твір героїчного або історичного змісту, який виконується речитативом (читанням співучим голосом під музичний супровід кобзи чи бандури)	“Дума про Марусю Богуславку”
Історична пісня – народна пісня, у якій зображується реальна історична подія або особа.	“Ой Морозе, Морозенку” “Чи не той то хміль”
Історичний роман у віршах	“Маруся Чурай” Л. Костенко