Іван Франко стверджував, що “три в його життя являлася любов”, дослідники його творчості вважають, що поет захоплювався жінками частіше. Та й сам Франко зазначав: “Значний вплив на моє життя, а значить, також на мою літературу мали мої зносини з жіноцтвом”.

Історія зберегла імена трьох жінок: першого кохання Франка – дочки священика Ольги Рошкевич; дочки польських емігрантів Юзефи Дзвонковської; шляхтянки Целіни Журавської, яка була підкреслено байдужою до почуттів поета. Саме до останньої з жінок і звернені рядки вірша “Чого являєшся мені у сні”, який увійшов до збірки “Зів’яле листя”.


Аналіз:

Літературний рід: лірика.

Вид лірики: інтимна.

Жанр: ліричний вірш.

Віршовий розмір: ямб.

Провідний мотив: страждання ліричного героя через нерозділене кохання.


Художні засоби:

Чого являєшся мені
У сні?                                                          тут і далі – риторичне питання
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,                                      епітет
Сумні,                                                           епітет
Немов криниці дно студене?         порівняння
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,           порівняння
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами                  анафора
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.                  метафора

О ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!                                                риторичне звертання
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,                     порівняння
Марніє, в’яне, засиха, —                   метафора
Хоч в сні на вид твій оживає,               анафора
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого                             епітет
Зазнає, щастя молодого,                    інверсія
Бажаного, страшного того
Гріха!

Вірш “Чого являєшся мені у сні?” І. Франка

Залишити відповідь