Фразеологізми – це неподільні поєднання слів. Якщо ви спробуєте від’єднати у такому сполученні бодай одне слово, увесь його зміст розсиплеться! А зміст у фразеологізмах передається за допомогою образів, асоціацій. Саме тому база фразеологізмів у кожного народу своя власна, що дуже часто ускладнює їх переклад іншою мовою.
Порівняйте:
Нагріти чуба (чуприну) – Задать баню кому-л.
Теревені правити – Точить лясы
Комара задушити – Червячка заморить
Сидить як у сливах – Не в своей тарелке
Цікавими є джерела походження фразеологізмів. Дуже багато фразеологізмів беруть свій початок від звичайного повсякденного спілкування – зробити великі очі (здивуватися), на руку ковінька (пощастило), ні за цапову душу (даремно)… Також варто згадати про фразеологізми, що походять від різноманітних народних звичаїв – як, наприклад, ідіома дати гарбуза.
Багато фразеологізмів прийшло до нашої мови з давніх міфів, зокрема, давньогрецьких: дамоклів меч (постійна небезпека), ахіллесова п’ята (вразливе місце), – або з Біблії: вавилонське стовпотворіння (метушня, безладдя), внести свою лепту (зробити свій, бодай невеликий, внесок).
Крім того, фразеологізмами стали певні вислови, які до цього часто вживалися у професійному середовищі: шите білими нитками (брехня) – з мовлення шевців, підвищувати тон (голосно розмовляти) – музикантів.
Для закріплення можна виконати вправу:
А ось джерело, яке допоможе збагатити свій запас фразеологізмів – “Фразеологічний словник української мови”