Морфеми, або частини слова, – це цеглинки, з яких складаються слова: корінь, префікс, суфікс, постфікс, основа, закінчення, інтерфікс.
Корінь – “ядерна” частина слова, яка акумулює значення слова. Але це не оначає, що інші частини значень не мають! Наприклад, суфікс –ар (-яр) у словах лялькар, казкар, гончар, столяр вказує на особу за родом діяльності.
Для того, щоб визначити у слові корінь, слід підібрати спількокореневі слова. Наприклад, для слова ранок спільнокореневими будуть слова рано, вранішній; для слова тиск – тиснути, стисло тощо. Та частина, яка буде спільною (можливі зміни), і є коренем.
Усі інші морфеми визначаються за місцем у слові. Префікс – це частина слова, яка стоїть перед коренем: прийти, переказ, потьмяніти.
Суфікс – частина слова, яка стоїть після кореня: посивілий, водичка, вітрище.
Закінчення – змінна частина слова. Розбір слова за частинами починається саме з визначення закінчення. Для цього слово слід змінити, наприклад, провідміняти: ліс, лісом, у лісі. Все, що не є закінченням, вважається основою слова.
Слід відрізняти слова з нульовим закінченням і слова, у яких закінчення в принципі немає. До других належать:
- Незмінювані слова іншомовного походження (таксі, бюро, кенгуру)
- Прислівники (напростець, швидко, поспіхом)
- Дієприслівники (виходячи, прочитавши)
- Інфінітив дієслова (танцювати, говорити)
Постфікс – це частина слова, яка стоїть після закінчення (наприклад, постфікс –ся: сміється, насолоджуватися)
Інтерфікс – це з’єднувальний голосний звук о або е, який стоїть між частинами складного слова (лісостеп, землерийка).
