Найчастіше учні роблять помилки під час відмінювання іменників І і ІІ відмін.
Варто запам’ятати такі правила:
І відміна, орудний і кличний відмінки: закінчення залежить від групи, до якої належить іменник. Наприклад:
Орудний | ||
Група |
Закінчення |
Приклади |
Тверда |
-ою |
сестрою |
М’яка |
-ею (-єю) |
статтею, надією |
Мішана |
-ею |
кашею |
Кличний | ||
Група |
Закінчення |
Приклади |
Тверда |
-о |
сестро |
М’яка |
-е (-є) |
земле, мріє |
Мішана |
-е |
душе |
ІІ відміна, родовий відмінок: закінчення залежить від значення слова*.
* Основне правило можна визначити так: ставимо закінчення –а, якщо слово – конкретний іменник, закінчення –у – якщо абстрактний. Але, звісно, є нюанси, які ми розберемо:)
-а / -я |
-у / -ю |
назви осіб, власні імена та прізвища ( в тому числі персоніфіковані назви) – Андрія, Мороза. | Назви абстрактних понять – оптимізму, авралу. |
Назви тварин і дерев – дуба, лева. | Назви речовин, матеріалів – цементу, алюмінію. |
Назви предметів – олівця, підручника. | Назви приміщень, установ – університету, інституту, ліцею; аде хліва. |
Назви мір, місяців, днів тижня – понеділка, грама, квітня. | Назви явищ природи – дощу, вітру. |
Назви населених пунктів (за винятком тих, які складаються з двох частин і друга частина – загальна назва) – Парижа, Харкова; але Кривого Рогу. | Назви збірних понять – народу, колективу. |
Назви річок з наголосом на закінченні – Дінця, Дністра. | Географічні назви – Тибету, Паміру. |
Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа, ямба тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо, але виду, роду, також синтаксису, складу, способу [1] | Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ин.: аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, ферменту, а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу (міту), нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону тощо [1] |
Назви ігор і танців – вальсу, хокею; але гопака. | |
Назви понять, що означають простір – лиману, лугу. |
ІІ відміна, давальний, орудний, кличний відмінки: закінчення залежить від роду іменника, групи та наявності / відсутності суфікса.
Давальний відмінок |
||
Особливості іменника |
Закінчення |
Приклад |
Тверда група |
-ові |
братові |
М’яка і мішана група |
-еві |
викладачеві |
Орудний відмінок |
||
Особливості іменника |
Закінчення |
Приклад |
Тверда група |
-ом |
кварцом |
М’яка і мішана група |
-ем (-єм) |
олівцем |
Кличний відмінок | ||
Особливості іменника |
Закінчення |
Приклад |
Тверда група + суфікси –к-, -ик-, -ок- |
-у |
Синку, братику |
Іншомовні слова на г, к, х |
-у |
Фрідріху, Жаку. |
Деякі іменники мішаної групи, крім основи на –ж, р. |
-у |
Читачу |
Більшість іменників м’якої групи |
-ю |
Кобзарю, краю |
Безсуфіксні іменники твердої групи |
-е |
Брате |
Іменники м’якої групи із суфіксом -ець |
-е |
Хлопче; але бійцю, знавцю, мудрецю |
Більшість іменників мішаної групи |
-е |
Стороже |
[2]
- Джерело: http://r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/56.html
- Авраменко О. М. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі : І ч. / О. М. Авраменко, М. Б. Бладко. – 4 вид., виправл. – 560 с.