Складні випадки правопису відмінкових закінчень

Найчастіше учні роблять помилки під час відмінювання іменників І і ІІ відмін.

Варто запам’ятати такі правила:

І відміна, орудний і кличний відмінки: закінчення залежить від групи, до якої належить іменник. Наприклад:

 

Орудний

Група

Закінчення

Приклади

Тверда

-ою

сестрою
М’яка

-ею (-єю)

статтею, надією
Мішана

-ею

кашею
Кличний

Група

Закінчення

Приклади

Тверда

сестро
М’яка

-е (-є)

земле, мріє
Мішана

душе

 

ІІ відміна, родовий відмінок: закінчення залежить від значення слова*.

* Основне правило можна визначити так: ставимо закінчення –а, якщо слово – конкретний іменник, закінчення –у – якщо абстрактний. Але, звісно, є нюанси, які ми розберемо:)

 

-а / -я

-у / -ю

назви осіб, власні імена та прізвища ( в тому числі персоніфіковані назви) – Андрія, Мороза. Назви абстрактних понять – оптимізму, авралу.
Назви тварин і дерев – дуба, лева. Назви речовин, матеріалів – цементу, алюмінію.
Назви предметів – олівця, підручника. Назви приміщень, установ – університету, інституту, ліцею; аде хліва.
Назви мір, місяців, днів тижня – понеділка, грама, квітня. Назви явищ природи – дощу, вітру.
Назви населених пунктів (за винятком тих, які складаються з двох частин і друга частина – загальна назва) – Парижа, Харкова; але Кривого Рогу. Назви збірних понять – народу, колективу.
Назви річок з наголосом на закінченні – Дінця, Дністра. Географічні назви – Тибету, Паміру.
Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа, ямба тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо, але виду, роду, також синтаксису, складу, способу [1] Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ин.: аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, ферменту, а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу (міту), нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону тощо [1]
Назви ігор і танців – вальсу, хокею; але гопака.
Назви понять, що означають простір – лиману, лугу.

 

ІІ відміна, давальний, орудний, кличний відмінки: закінчення залежить від роду іменника, групи та наявності / відсутності суфікса.

Давальний відмінок

Особливості іменника

Закінчення

Приклад

Тверда група

-ові

братові
М’яка і мішана група

-еві

викладачеві
Орудний відмінок

Особливості іменника

Закінчення

Приклад

Тверда група

-ом

кварцом
М’яка і мішана група

-ем (-єм)

олівцем
Кличний відмінок

Особливості іменника

Закінчення

Приклад

Тверда група + суфікси –к-, -ик-, -ок-

Синку, братику
Іншомовні слова на г, к, х

Фрідріху, Жаку.
Деякі іменники мішаної групи, крім основи на –ж, р.

Читачу
Більшість іменників м’якої групи

Кобзарю, краю
Безсуфіксні іменники твердої групи

Брате
Іменники м’якої групи із суфіксом -ець

Хлопче; але бійцю, знавцю, мудрецю
Більшість іменників мішаної групи

Стороже

[2]

  1. Джерело: http://r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/56.html
  2. Авраменко О. М. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі : І ч. / О. М. Авраменко, М. Б. Бладко. – 4 вид., виправл. – 560 с.

Залишити коментар