
У цьому матеріалі спробуємо резюмувати, які ж типові завдання з фонетики зустрічаються у ЗНО, та наб’ємо руку у їх розв’язанні.
Отже, основні типи завдань такі:
- Співвідношення букв і звуків (більше / менше / однакова кількість)
- Наявність спрощення на письмі у словах
- Уподібнення приголосних звуків
- Підкреслені літери познають один і той самий звук (стосується як голосних, так і приголосних звуків)
- Наявність однакового звуку (свистячого / шиплячого / глухого / дзвінкого) у кожному слові рядка
- Наголос на кожному першому / другому / третьому складі слова в рядку
Почнемо із першого типу завдань. Завдання, під час виконання яких вам треба визначити кількість букв і звуків у слові, пов’язані із темою «Співвідношення букв і звуків». Розіб’ємо цю тему на дві підтеми:
- Співвідношення голосних звуків та букв
- Співвідношення приголосних звуків та букв
- Співвідношення голосних звуків та букв
Сфокусуємося зараз лише на трьох літерах: я, ю, є. Чому саме літерах? Тому що таких звуків не існує. У траскрипції вони не записуються. А тепер детальніше, чому так.
Залежно від свого місця у слові букви я, ю, є можуть позначати один або два звуки – відповідно, кількість звуків і букв не буде однаковою. Варто запам’ятати такі правила:
Букви я, ю, є позначатимуть два звуки:
- На початку слова: юність, єдиний, якір
- Після апострофа: м’який, б’ю, в’ється
- Після м’якого знака: рельєф, мільярд, Ньютон
- Після голосного: мрія, сміється, маю
В усіх інших випадках букви я, ю, є будуть позначати те, що попередній приголосний звук – м’який. У транскрипції обов’язково треба це позначити та записати звуки а, у, е відповідно: ллється [л:ецʹа]; любов [лʹубов].
Окремо треба сказати про літеру ї. Її особливість полягає в тому, що ця буква завжди позначає два звуки – [йі].
- Співвідношення приголосних звуків та букв
Одразу запам’ятаємо букву щ, яка також не використовується у транскрипції та завжди позначає два звуки – [шч].
З іншими буквами ситуація трошки складніша… Але не дуже:)
Сполучення букв дж і дз можуть позначати один або два звуки. А ось від чого це залежить:
- Дж і дз позначають один звук, якщо вони належать до однієї морфеми – кореня: джміль, дзвін, дзбан, джерело
- Дж і дз позначають два звуки, якщо вони належать до двох різних морфем – одна літера до префікса, а інша – до кореня: віджилий, підземний.
Також слід запам’ятати особливості вимови груп приголосних, оскільки завдяки таким особливостям сполучення з чотирьох букв може позначатися у транскрипції як два звуки. Наприклад:
- -ться [цʹ:а] сміється
- -шся[сʹ:а] бавишся
- -тч- [ч:] вітчим
- зж- [ж:] зжувати
- -жці [зʹцʹі] стежці
- -шці [сʹцʹі] комашці
- -чці [цʹ:і] сестричці
- -тці [цʹ:і] тітці
Про завдання другого типу – у наступній статті.